Намюр - це провінція у Валлонії. Вона межує із (за годинниковою стрілкою із заходу) з бельгійськими провінціями Ено, Валлонський Брабант, Льєж, Люксембург, а також із Францією. Столиця провінції - місто Намюр.
Площа провінції 3664 км2, населення 444.000. Вона розділена на три адміністративних райони й містить у собі 38 муніципалітету.
Історія
До 1482 року північна частина провінції Намюр (приблизно відповідна нинішньому адміністативному району Намюр) була графством Намюр, тоді як південно-східна частина (південніше Рошфора) належала графству, а згодом герцогству Люксембург. Більша частина іншої території належала принцу-архієпископові Льєжа.
Після 1482 року графство Намюр стало частиною Гасбсбургських Нідерландів,тоді як князівство Льєж залишилося незалежним. Вся провінція (втім, як і Бельгія) набула сьогоднішнього вид у часи правління французів.

Через сторіччя після розвалу імперії Карла Великого єпископ Льєжа Нотгер (Notger, 972-1008) сам став суверенним принцом. Було створене князівство-єпископство Льєж. Воно залишалося незалежною державою в складі Священної Римської Імперії до 1792 року, коли Французька Республіка анексувала Низькі Землі.
Князівство-єпископство простиралося від півдня сучасної провінції Намюр до півночі провінції Лімбург. Воно також містило в собі частини провінцій Люксембург (зокрема, герцогство Буйон, Ено, Валлонський Брабант і сучасну територію голландської провінції Лімбург.
Льєж - це найсхідніша провінція Валлонії й Бельгії. Здебільшого вона франкомовна, однак на сході, на кордоні з Німеччиною, проживає німецькомовна меншість. Вона межує (за годинниковою стрілкою з півночі) з Нідерландами, Німеччиною, Люксембургом і бельгійськими провінціями Люксембург, Намюр, Валлонскьий Брабант, Фламандський Брабант і Лімбург. Столиця - місто Льєж.
Площа провінції 3844 км2, населення 1.024.000. Вона розділена на чотири адміністративних райони й містить у собі 84 муніципалітети.

Провінція Ено була батьківщиною багатьох принцес і герцогинь, таких, як герцогиня Енгієнська, принцеса Кроя, принцеса Шимея принцеса Ліні й принцеса Барбекона. Кількість герцогинь і принцес із Ено більша, ніж з будь-якої іншої провінції Бельгії й, імовірно, з будь-якого іншого європейського регіону такого невеликого розміру.
Серед родових замків відзначимо замки Белоель, Антуан, Le Roeulx, Шимей і Ecaussines-Lalaing. Всі вони відкриті для відвідування хоча б частину року.
Ено є найзахіднішою провінцією Валлонії. Вона межує із (за годинниковою стрілкою з півночі) з бельгійськими провінціями Західна Фландрія, Східна Фландрія, Фламандський Брабант, Валлонський Брабант і Намюр. Столиця - Монс.
Площа провінції 3800 км2, населення 1.287.000. Вона розділена на сім адміністративних районів і містить у собі 69 муніципалітетів.
Відповідно до податкової статистики, Ено - найбідніша провінція в країні.

Західна Фландрія - це найзахідніша провінція Фландрії й Бельгії. Вона межує із (за годинниковою стрілкою з півночі) з Нідерландами, бельгійськими провінціями Східна Фландрія й Ено, Францією й Північним морем. Столиця провінції - Брюгге.
Площа провінції 3151 км2, населення 1.129.000. Вона розділена на вісім адміністративних районів і містить у собі 64 муніципалітету.
Все бельгійське узбережжя Північного моря - важливий напрямок туризму в Бельгії - перебуває в Західній Фландрії. Уздовж усього узбережжя через Де-Панні, Остенде й Кнокке-Хейст тягнеться лінія трамвая.

У давні часи регіон був домом для кельтсько-германського плем’я Ебуронів, які розгромили легіон Цезаря під керівництвом свого вождя Амбіорікса. Цезар повернувся з більшою армією й винищив майже всіх ебуронів, включаючи жінок і дітей. Ті, що вижили, врятувалися втечею в Німеччину, на інший берег Рейну.
Під час бельгійської революції 1830 року вся провінція Лімбург (включаючи Маастрихт ) відділилася від Нідерландів разом з іншою Бельгією. Однак частина Лімбурга на схід ріки Маас відійшла назад до Нідерландів за Лондонським Договором 1839 року. В обмін Нідерланди гарантували Бельгії право вільного транзиту по (далее…)